Bible verses about "israel in the last days" | UkrainianNT

¹⁴ І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.

¹ Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.² Воно було в починї у Бога.³ Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.⁴ У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.⁵ І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.⁶ Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.⁷ Сей прийшов на сьвідкуванне, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.⁸ Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.⁹ Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.¹⁰ На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.¹¹ У своє прийшов, і свої не прийняли Його.¹² Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:¹³ що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.¹⁴ І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.¹⁵ Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.¹⁶ І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.¹⁷ Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.¹⁸ Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.¹⁹ І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?²⁰ І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.²¹ І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.²² Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?²³ Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.²⁴ А послані були з Фарисеїв.²⁵ І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.²⁶ Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:²⁷ се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.²⁸ Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.²⁹ Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.³⁰ Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.³¹ І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.³² І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.³³ І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.³⁴ І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.³⁵ Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;³⁶ і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.³⁷ І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.³⁸ І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?³⁹ Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.⁴⁰ Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.⁴¹ Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).⁴² І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).⁴³ Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.⁴⁴ Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.⁴⁵ Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.⁴⁶ І каже Натанаїл до него: 3 Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись! ⁴⁷ Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.⁴⁸ Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.⁴⁹ Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.⁵⁰ Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.⁵¹ І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.

⁵ Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога,

²³ всі бо згрішили, і лишені слави Божої,

¹ І став я на піску морському, і бачив зьвіра, що виходив з моря, в котрого сїм голов і десять рогів; а на рогах його десять корон, а на головах його імена богохульні.² А зьвір, котрого я бачив, був подібний до рися, а ноги його як у ведмедя, а рот його як рот у лева. І дав йому змій силу свою, і престол свій, і велику власть.³ І бачив я одну з голов його, наче на смерть вбиту, і смертня рана її вилїчена, і дивувала ся ціла земля, (ідучи) в слїд за зьвіром.⁴ І поклонились змієві, що дав власть зьвірові; і поклонились зьвірові, говорячи: хто подібний зьвірові? хто може воювати з ним?⁵ І дано йому уста, говорити велике й хулу; й дана йому власть провадити війну сорок і два місяцї.⁶ І відчинив він уста свої на хулу проти Бога, щоб хулити імя Його, і оселю Його і тих, що домують в небі.⁷ І дано йому провадити війну з сьвятими, і побідити їх; і дана йому власть над всяким родом, і язиком, і народом.⁸ І поклонять ся йому всї, що домують на землї, котрих імена не написані в книзї життя Агнця, заколеного від основання сьвіта.⁹ Коли хто має ухо, нехай слухає.¹⁰ Коли хто веде в полон, то пійде (сам) в полон; коли хто мечем вбиває, то мусить сам бути вбитий мечем. Осьде терпиливість і віра сьвятих.¹¹ І бачив я иншого зьвіра, що виходив із землї, а мав він два роги, подобні як у ягняти, а говорив як змій.¹² І всією властю первого зьвіра орудує він перед ним; і наставляє землю і домуючих на нїй, щоб покланялись первому зьвірові, в котрого сцїлена смертна рана його.¹³ І робить великі ознаки, так що вогонь зводить з неба на землю перед людьми.¹⁴ І підманює домуючих на землї через ознаки, що дано йому робити їх перед зьвіром, говорячи домуючим на землї, щоб робили образ зьвіра, що має рану від меча, і ожив.¹⁵ І дано йому вложити духа образові зьвіра, нехай би також говорив образ зьвіра, і робив, щоб, хто не поклонить ся перед образом зьвіра, був убитий.¹⁶ І зробить він, щоб усїм малим, і великим, і багатим, і вбогим, і вольним, і невольним дано пятно на правій руцї їх, або на чолї їх.¹⁷ І щоб нїхто не міг куповати або продавати, як тільки, хто має пятно або імя зьвіра, або число імени його.¹⁸ Ось де премудрость. Хто має розум, нехай вилїчить число зьвіра; се бо число чоловіче; і число його шістьсот шістьдесять і шість.

¹ А після сього чув я наче грімкий голос великого народу в небі, що казав: Алилуя! Спасеннє і слава і честь і сила Господові Богу нашому;² правдиві бо і праведні суди Його, що осудив велику блудницю, котра псувала землю блудодїяннвм своїм; і помстив кров слуг своїх од руки її.³ І сказали у друге: Алилуя! а дим її сходить на вічні віки.⁴ І впали двайцять і чотири старцї, і чотири животні, і поклонились Богу, сидячому на престолї, глаголючи: Амінь! Алилуя!⁵ А з престола вийшов голос і глаголав: Хвалїте Бога нашого, всї слуги Його, і боящі ся Його, і малі і великі.⁶ І чув я наче голос народу великого, і наче голос многих вод, і наче голос сильних громів, що казали: Алилуя! обняв бо царство Господь Бог Вседержитель.⁷ Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.⁸ І дано їй, щоб з'одягла ся у виссон чистий і сьвітлий; виссон бо оправданнє сьвятих.⁹ І рече менї: напиши: Блаженні, хто покликаний на вечерю весілля Агнцевого. І рече менї: сї слова Божі правдиві.¹⁰ І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, я слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченнє Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченнє бо Ісусове - дух пророцтва.¹¹ І бачив я відчинене небо, і ось, кінь білий, а що сидїв на ньому, Того зовуть Вірним і Правдивим, а судить Він і воює до правдї.¹² Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його много корон; а мав Він імя написане, котрого нїхто не знав, як тільки Він сам.¹³ А з'одягнений Він в одежу, закрашену кровю, а ймя Його зоветь ся: Слово Боже.¹⁴ А війська, що на небі, йшли слїдом за Ним на білих конях, з'одягнені у виссон білий і чистий.¹⁵ Аз уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити поган; а сам Він пасти ме їх жезлом желїзним; і вам товче винотоку вина лютости і гнїва Бога Вседержителя.¹⁶ А ва одежі в Нього, і на поясницї в Нього імя написане: Цар царів, і Пан панів.¹⁷ І бачив я одного ангела, що стояв на сонцї; і кликав він голосом великим, глаголючи усьому птаству, що літало посеред неба: Ходїть і зберітесь на вечерю великого Бога,¹⁸ щоб їсти тїла царів, і тїла тисячників, і тїла сильних, і тїла коней, і тих, що сидять на них, і тїла всїх вольних і невольних, і малих і великих¹⁹ І бачив я зьвіра, і царі земні, і війська їх зібрані, щоб воювати війну з сидячим на конї, і з військом Його.²⁰ І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сіркою.²¹ І другі побиті мечем сидячого на конї, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тїлами їх.

¹⁰ Яко ж хоронив єси слово терпиливости моєї, то й я тебе схороню від години спокуси, що має прийти на цїлу вселенну, спокусити домуючих на землї.¹¹ Ось, ійду скоро; держи, що маєш, щоб нїхто не взяв вінця твого.

³ І всякий, що має сю надію на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.

¹ І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступилиученикиЙого, показати Йому будівлю церковну.² Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.³ Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?⁴ І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.⁵ Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.⁶ Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.⁷ Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.⁸ Все ж се почин горя.⁹ Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.¹⁰ І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного.¹¹ І багато лжепророків устане, й введуть многих.¹² І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.¹³ Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.¹⁴ І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.¹⁵ Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк стоячу на місці сьвятому (хто читав нехай розуміє),¹⁶ тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори;¹⁷ хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї;¹⁸ і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.¹⁹ Горе ж важким і годуючим під той час!²⁰ Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу:²¹ буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.²² І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.²³ Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.²⁴ Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.²⁵ Оце ж наперед сказав я вам.²⁶ Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.²⁷ Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.²⁸ Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.²⁹ І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.³⁰ І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.³¹ І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.³² Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листе, знайте, що близько літо.³³ Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.³⁴ Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.³⁵ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.³⁶ Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій.³⁷ Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.³⁸ Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,³⁹ та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.⁴⁰ Тоді буде двоє в полі; один візьметь ся, а один зоставить ся.⁴¹ Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.⁴² Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.⁴³ Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.⁴⁴ Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.⁴⁵ Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?⁴⁶ Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.⁴⁷ Істино глаголю вам: Що поставить його над усім добром своїм.⁴⁸ А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти,⁴⁹ та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;⁵⁰ то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав,⁵¹ та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

¹ І прийшов один із семи ангелів, що мали сїм чаш, і говорив зо мною, глаголючи менї: Ходи, я покажу тобі суд блудницї великої, що сидить над многими водами;² з котрою блудили парі земні, і впивались вином блудодїяння її, ті, що домують на землї.³ І повів мене духом у пустиню. І я бачив жінку, що сидїла на зьвірі кармазиновому, повному імен хули, в котрого сїм голов і десять рогів.⁴ А жінка з'одягнена в багряницю і кармазин, і озолочена золотом, і дорогим каміннєм, і перлами, а в неї золота чаша в руцї її, повна гидоти і нечистоти блудодїяння її,⁵ а на чолї її імя написане: Тайна: Вавилон великий, мати блудницям і гидотам землі.⁶ І бачте я, що жінка пяна від крові сьвятих, і від крові сьвідків Ісусових; і я дивував ся, бачивши її, дивом великим.⁷ І рече. менї ангел: Для чого дивуєш ся? Я тобі скажу тайну жінки, і зьвіра, що носить її, у котрого сїм голов і десять рогів:⁸ Зьвір, котрого ти бачив, був, і вже нема його, і має він вийти з безодні, та й іти в погибіль; і будуть чудуватись домуючі на землї, (котрих імена не записані в книзі життя від основання сьвіта,) бачивши зьвіра, що був, і нема його, хоч і єсть.⁹ Ось розум, в котрого мудрість. Сїм голов се сїм гір, де жінка сидить на них, і царів сїм;¹⁰ пять упало, а один єсть, а инший ще не прийшов; і коли прийде, то не довго має він бути.¹¹ А зьвір, котрий був, і (котрого) нема, - він восьмий, та з сїмох, і в погибіль іде.¹² А десять рогів, що бачив їх, се десять парів, котрі ще не приняли царства, тільки приймуть власть як царі, однієї години з зьвіром.¹³ Ті мають одну думку і силу, і власть свою зьвірові передадуть.¹⁴ Ті воювати муть з Агнцем, і Агнець побідить їх, бо Він Пан панів і Цар царів, а ті, що з Ним, покликані і вибрані і вірні.¹⁵ І рече менї: Води, що ти бачив, де блудниця сидить, се люде, і громади, і народи і язики.¹⁶ А десять рогів, що ти бачив на зьвірові, ті зненавидять блудницю, і спустошать її, і обнажать, і тіло її з'їдять, і спалять її в огнї.¹⁷ Бог бо, дав у серця їх, щоб чинили волю Його, і чинили однодушне, і дали царство своє зьвірові, доки не сповнять ся слова Божі.¹⁸ А жінка, котру ти бачив, се город великий, що має царство над царями земними.

¹ І явилась велика ознака на небі, - жінка з'одягнена в сонце, а місяць під ногамі її, а на голові її вінець з дванайцяти звізд.² І бувши важкою, кричала в болещах, і мучилась породом.³ І явилась друга ознака на небі; і ось, змій великий, червоний як огонь, у котрого голов сїм і десять рогів, а на головах його сїм корон.⁴ А хвіст його тягнув третю часть зір із неба, і кинув їх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб, коли вродить, пожерти дитину її.⁵ І породила сина, хлопятко, що має пасти всї народи жезлом залїзним; і взято дитятко її до Бога і до престола Його.⁶ А жінка втїкла у пустиню, де мав місце, приготоване від Бога, щоб там кормили її днїв тисяч двістї шістьдесять.⁷ І постала війна на небі. Михаіл і ангели його воювали проти змія, і змій воював і ангели його,⁸ і не здолїли; анї місця вже не знайдено по них на небі.⁹ скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.¹⁰ І чув я голос великий, що говорив в небі: Тепер настало спасеннє і сила і царство Бога нашого, і власть Христа Його; бо скинуто винувателя братів наших, що винував їх перед Богом нашим день і ніч.¹¹ І вони побідили його кровю Агнця, і словом сьвідчення свого, і не полюбили життя свого аж до смерти.¹² Тим то веселіте ся, небеса, і що домуєте в них. Горе живучим на землї і на морі, бо зійшов диявол до вас, маючи великий гнїв; знає бо, що короткий йому час.¹³ І коли увидїв змій, що скинуто його на землю, погнав за жінкою, що породила хлопятко.¹⁴ І дано жінцї дві крилї великого орла, щоб летїла в пустиню на своє місце, де б живилась пору, і пори, і половину пори, (далеко) від зазору вужа.¹⁵ І пустив змій за жінкою з рота свою воду, наче ріку, щоб її в ріцї втопити.¹⁶ А земля помогла жінцї; і створила земля уста свої, і випила ріку, котру пустив змій з рота свого.¹⁷ І розлютив ся змій на жінку, і пійшов провадити війну з иншими насїння її, що хоронять заповіді Божі, і мають сьвідченнє Ісуса Христа.